ДЕРЖСЕКРЕТАР КОЛІН ПАВЕЛЛ: США НЕ МОЖУТЬ ВИЗНАТИ РЕЗУЛЬТАТ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ ЗА ЛЕГІТИМНИЙ

Державний секретар США Колін Павелл 24 листопада на брифінгу в Державному департаменті сказав, що США не можуть визнати за легітимні оголошені Центральною виборчою комісією результати другого туру президентських виборів в Україні, в якому змагалися Віктор Ющенко і Віктор Янукович. Текст заяви Коліна Павелла і його відповідей на запитання журналістів наводиться нижче.

ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР ПАВЕЛЛ: Тринадцять років тому українці вибрали свободу і незалежність, скерувавши свою країну на шлях демократії та процвітання. Сполучені Штати були послідовним партнером України у цьому русі. Так само, сьогодні Сполучені Штати на боці народу України у його зусиллях забезпечити свій демократичний вибір.

Це насправді критичний момент. Це час для українського керівництва визначитися, чи воно на боці демократії, чи ні, чи воно поважає волю народу, чи ні. Якщо уряд України не діятиме негайно й відповідально, будуть наслідки для наших відносин, для надій України на євро-атлантичну інтеграцію і для осіб, відповідальних за скоєння фальсифікації.

Центральна виборча комісія щойно оголосила офіційні результати і проголосила переможцем діючого прем’єр-міністра. Ми не можемо прийняти цей результат як легітимний, оскільки він не відповідає міжнародним стандартамб і тому що не відбулося розслідування численних і достовірних повідомлень про шахрайство і зловживання. Ми дуже уважно стежимо за подіями і глибоко стурбовані багатьма достовірними повідомленнями про фальшування на виборах. Ми закликаємо до повного перегляду того, як проводилися вибори і підраховувалися результати голосування.

Під час передвиборчої кампанії українська влада на найвищому рівні неодноразово вела мову про важливість вільних і чесних виборів. Ми глибоко шкодуємо, що вона не використала можливість продемонструвати прихильність демократії і стати зразком для регіону і світу. Все ще не є запізно для української влади відшукати рішення, яке поважало б волю українського народу.

Країни світу стежать за діями керівників України. Ми закликаємо їх скористатися шансом. Як пан Ющенко, так і пан Янукович сьогодні вказували, що можна знайти шлях виходу із ситуації. Сподіваємося, що це відкриє можливість пошуку розв’язання.

Я розмовляв сьогодні вранці із Президентом Кучмою і наполягав, щоб він скористався такими можливостями, і ще застерігав його від будь-якого використання сили проти демонстрантів, а також закликав його використати доступні йому законні засоби вивчити результати виборів та ці твердження про шахрайство і зловживання.

Також, сьогодні вранці я розмовляв із Головою Європейської Комісії Баросо і з Верховним представником ЄС із безпеки й зовнішньої політики Хав’єром Соланою про ситуацію в Україні, і можу запевнити вас, що ми поділяємо спільну мету і погляди на цю ситуацію.

Ми також контактували із польським урядом і підтримуємо пропозицію Президента Кваснєвського про посередництво.

Я також розмовляв уранці із російським Міністром закордонних справ Лавровим про цю ситуацію. Я підкреслив нашу тверду підтримку чесного розслідування перебігу виборів і абсолютну важливість невикористання сили проти українського народу.

Завтра в Європі відбуватиметься саміт ЄС-Росія, і я певен, що це стане предметом обговорення між керівництвом ЄС і росіянами. Ми закликаємо усі сторони працювати над досягненням чесного і справедливого рішення без використання сили. Ми нагадуємо українській владі, що на ній лежить особлива відповідальність не використовувати і не підбурювати до насильства.

ПИТАННЯ: Пане Державний секретар, враховуючи роль Росії у виборчому процесі, чи Ви бачите негативні наслідки для американсько-російських відносин у світлі того, що росіяни відверто підтримують Януковича?

ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР ПАВЕЛЛ: У мене була добра розмова із міністром Лавровим. У чому і ми, і вони зараз зацікавлені, так це у знайденні розв’язання проблеми, розв’язання, яке засноване на законі, і з використанням правових процедур, щоб відреагувати на твердження про фальсифікацію, на добре аргументовані спостереження сенатора Луґара і спостерігачів – від ОБСЄ та інших, – і ми намагаємося зараз використати дипломатичні засоби і політичні дії, щоб домогтися цього.

Ми не шукаємо змагання з росіянами з цього приводу. Ми шукаємо шляху забезпечення поваги до волі українського народу, коли ми матимемо підсумок, що насправді відбиватиме бажання українського народу щодо того, хто має бути його наступним лідером.

ПИТАННЯ: Пане Держсекретар, коли Ви кажете про розв’язання, чи Ви думаєте, що вибори були настільки затьмарені, а результати настільки скомпрометовані, що має бути нове голосування? І коли Ви ведете мову про наслідки для двосторонніх відносин, чи йде мова про скорочення частини суми у 150 мільйонів доларів, яку Сполучені Штати щороку дають Україні?

ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР ПАВЕЛЛ: На даний момент ми не говоримо про якісь конкретні дії. Ми хочемо бачити кінцеві результати, і тому не заглиблюємося у конкретику. Одна з пропозицій, що звучали, це проведення ще одних виборів, але є і інші пропозиції. Зараз час для розгляду всіх варіантів, розгляду уважного, розгляду у світлі закону, і сподіваємося, сторони, діючи раціонально і роблячи усе для уникнення використання сили, можуть знайти шлях уперед. Вони отримають чималу підтримку від Європейської спільноти, від Сполучених Штатів, від Президента Польщі Александра Квасьнєвського, який відіграє важливу роль. І зараз ми шукаємо спосіб просуватися вперед, а не спосіб покарати абощо – просуватися вперед мирно до отримання результату, який відбиває волю українського народу, висловлену вільно і чесно, так щоб він був сприйнятий українським народом і міжнародною спільнотою.

ПИТАННЯ: Пане Держсекретар, Державний департамент раніше казав про важливість дозволити країнам проводити вибори без зовнішнього втручання. Моє питання – чи українські вибори являють собою приклад, який суперечить цьому принципу, конкретно – російське втручання у процес?

ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР ПАВЕЛЛ: Ми обстоюємо вільні, чесні, відкриті вибори, і ми не вважаємо, що ми бачили такі у цьому випадку. Я б радше зосередився на тому, як нам і українцям вийти із складної ситуації, у якій вони опинилися. Колись потім можна поговорити про те, як ми потрапили до цієї ситуації, але зараз ми хотіли б зосередитися на тому, як з неї вийти.