Крім цього, Департамент торгівлі США представляє на цій виставці шість нових на цьому ринку американських компаній, які шукають агентів /дистриб’юторів в Україні

Одеса-Броди

А тепер я хотів би поговорити з Вами про майбутнє України в Європі і про те, яку важливу роль відіграє в цьому енергетика, що в усьому світі вважається ключовою складовою економічного росту і національної безпеки. Україна як велика промислова країна, споживає багато енергії, і, завдяки своєму географічному розташуванню на перехресті між Росією і Європою, є основним транспортером нафти і газу на Захід. Тому, необхідність диверсифікації джерел енергії та прагнення енергетичної незалежності є, чи, з нашої точки зору, має бути центральним стовпом безпеки країни. Ці міркування були підтверджені і різко привернули до себе увагу через нещодавнє підвищення цін на нафту.

Україна, однак, залишається надзвичайно залежною від єдиного постачальника –Росії – в більшості своїх потреб в енергоносіях. До певної міри, географічне розташування робить цю ситуацію невідворотною. В той же час, Україна має добре розвинену систему нафто- і газопроводів, вона багата на природні ресурси і має величезні запаси невикористаних ресурсів. Більше того, Україна ще не скористалась перевагами щодо можливостей диверсифікації джерел енергії і зменшення своєї залежності від одного постачальника.

Я впевнений, що кожен із присутніх тут давно знає, що Сполучені Штати рішуче підтримують використання нафтопроводу “Одеса-Броди” для транспортування каспійської нафти з Чорного моря до Європи. Ми підтримуємо цей варіянт з двох причин. По-перше, ми хочемо бачити якомога більше експортних маршрутів для зростаючих об’ємів видобудку на Каспії. По-друге, ми вважаємо, як зазначалося, що диверсифікація шляхів енергопостачань і зміцнення зв”язків із рештою Європи слугували би національним інтересам України.

Проте, ми знаємо, що Україна у співпраці з Росією прийняла рішення використовувати цей нафтопровід у зворотньому напрямку для транспортування російської нафти марки “Юралс” і, можливо, казахської нафти із Брод до Одеси і далі через Босфорську протоку. Компанія “Укртранснафта” завершила технічне заповнення трубопроводу минулого місяця, і почалися комерційні перекачування у південному напрямку. Більше того, наскількі нам відомо, Премєр-міністри Янукович та Фрадков підписали 18 серпня у м. Сочі угоди про довгострокове українсько-російське спіробітницітво у нафто-газових галузях, і ці угоди є у протирріччі із попередніми домовленостями, за якими Україна підтримувала транспортування Каспійської нафти по цьому трубопроводу. Далі, ми чуємо, що Україна та Росія можуть розглянути додаткові шляхі співробітництва у нафтогазовій галузі, включаючи підписання довготермінових угод про маршрути та обєми перекачування російської нафти через Україну і передачу додаткового управлінського контролю компанії “Транснафта”. Ми визнаємо, що Україні потрібно співпрацювати зі своєю сусідкою-Росією, але в той же час, ми сподіваємось, що останні події не означають перманентної зміни політики щодо нафтопроводу “Одеса-Броди”.

Ми побоюємось, що додаткові угоди перекриють існуючі маршрути в південному напрямку, не гарантуючи при цьому зростання адекватних надходжень з Росії, що таким чином визначить долю нафтопроводу на роки й роки вперед, примушуючи Україну відмовитись від можливості диверсифікувати свої поставки та джерела нафти з одночасним розширенням співпраці з Європою. Вже зараз є інформація, що “Транснафта”, яка спочатку обіцяла поставити “до дев’яти мільйонів тон” нафти через “Броди-Одеса” в 2005 р., вірогідно, скоротить обсяги перекачки нафтопроводом в південному напрямку в наступному році всього до 4.8 мільйонів тон. Український уряд почав публічно визнавати падіння обсягів, в декількох випадках відмічаючи, що незалежно від остаточного затвердженого обсягу поставок через “Броди-Одеса” загальні обсяги поставок “Транснафтою” в Україну не збільшаться вагомо в наступному році. Це означає, що потоки російської та казахської нафти в Україну можуть бути перенаправлені або перекинуті з інших нафтопроводів або інших транспортних шляхів, таких як залізничні.

Домовленості, що їх було досягнуто в Сочі, як ми розуміємо, містять непрямі припущення стосовно південного напрямку поставок нафти по “Броди-Одеса”, але залишають для України можливість змінити цей напрямок – так би мовити, реверсувати реверс – повідомивши російських партнерів всього лише за 90 днів. Проте, процедура може виявитись не такою вже гнучкою, як це видається на перший погляд. Спеціалісти нафтової галузі говорять, що фінансові умови сочинських домовленостей, які стосуються “Броди-Одеса”, роблять зворотній реверс досить проблематичним, особливо – у найближчий час.

Ми також відмічаємо, що Європейський Союз також підтримує використання “Одеса-Броди” для постачання каспійської нафти в Європу. Босфорська протока надто перенавантажена, і транспортувальники нафти шукають способи уникнути довготривалих затримок. Російські компанії, включаючи “Транснафту”, вивчають альтернативні можливості обходу Босфору через Туреччину, Болгарію та Грецію. Можливо, іронія є в тому, що ТНК-ВР, яка зіграла вирішальну роль в реверсі “Одеса-Броди”, нещодавно почала цікавитись обхідними маршрутами.

“Одеса-Броди” являє собою вже існуючий обхідний варіант. Пропозиції подовжити нафтопровід до Польщі та Німеччини або скористатись перевагою його з’єднання з майже завершеною системою “Дружба-Адрія” та Центральною Європою викликали значну зацікавленість. Проте, якщо Україна чекатиме надто довго, щоб повернути “Броди-Одеса” знов на “Одеса-Броди”, можуть з’явитись нові обхідні варіанти, а унікальна можливість для України може бути втрачена.

В зв’язку з цим, ми радили б Україні не перекривати потенційні можливості своїх напрямків нафтопостачання і продовжити розгляд пропозицій щодо транспортування каспійської нафти через нафтопровід “Одеса-Броди” до Польщі та Німеччини, або інших країн Європи, добросовісно співпрацюючи з американськими та європейськими партнерами.