ТРАНСКРИПТ ПОДКАСТУ З ПОСЛОМ ТЕЙЛОРОМ ЗА ЛЮТИЙ
Доброго дня. Я дуже радий знову спілкуватися з Вами цього місяця. Я з нетерпінням очікував на цю нагоду і на цю розмову. Останні декілька місяців були дуже насиченими, і я радий розповісти Вам про це.
Перше, про що я хотів би з Вами поговорити, стосується великої події в історії України, це вступ до Світової Організації Торгівлі. 5 лютого Генеральна Рада Світової Організації Торгівлі у Женеві одноголосно проголосувала за запрошення України приєднатися до СОТ. Це є кульмінацією 15-річної праці багатьох урядів в Україні. Це є результатом важких переговорів, довгих дискусій, як в Києві, так і в Женеві, а також в багатьох столицях світу. Це досягнення, яке дозволить Україні приєднатися до організації, що діє на засадах усталених правил, що сприятиме торгівлі, - воно є дуже добрим для України. Воно буде добрим для міжнародної спільноти. Воно продемонструє, що Україна рухається до світової економічної сфери, керуючись правилами. Це дуже добре для українців і для решти світу, і Україна заслуговує на привітання, які вона отримує від усіх членів Світової Організації Торгівлі. Це є дуже хорошою справою.
Тепер час Верховній Раді зробити останній крок, ухвалити останні статті для вступу. Це можна зробити дуже швидко. Це обов'язково буде зроблено упродовж наступних декількох місяців, проте це можна зробити й швидше. Це є правильним наступним кроком. Світ шле свої вітання Україні.
Друга тема, на яку я говоритиму, стосується іншої організації, але стосовно цієї організації ми говоримо лише про початок процесу, і це, звичайно, НАТО. Президент, Прем'єр-міністр, спікер Верховної Ради надіслали листа голові НАТО у Брюсселі, Бельгія, з проханням приєднатися до Плану дій щодо членства.
Зараз багато людей вважають, що План дій щодо членства в НАТО означає, що Україна вирішила приєднатися до НАТО. Це не правда. Як відомо українцям, це питання є спірним. Це питання, яке досі не вирішене. У листі, якого Президент, Прем'єр-міністр і спікер Ради надіслали, немає прохання приєднатися до НАТО, в ньому є прохання розпочати діалог, в ньому є прохання розпочати процес, який ймовірно займе багато років. І немає гарантій жодній зі сторін. Немає гарантій з української сторони, що цей процес завершиться членством, і, якщо чесно, немає гарантій з боку НАТО, що цей процес завершиться членством.
Це є дискусія. Це розпочинає дискусію стосовно найважливішого питання для українців. Українці мають багато питань стосовно НАТО, і ці питання логічні. Це питання, які вони мають ставити. НАТО - це серйозна організація. Члени НАТО несуть відповідальність, і члени НАТО мають вигоди, вигоди від колективної безпеки, від того, що мають справу зі спільними проблемами. Ці вигоди є чіткими для тих членів, які нещодавно приєдналися: словаків, і болгар, і поляків, і литовців, і естонців, і латишів. Усі ці члени НАТО пройшли через таке ж саме рішення, перед яким зараз стоїть Україна, і у них протягом багатьох років проходили дискусії стосовно цього, і Україні треба зробити те ж саме. Україна має запитати себе, чи хоче вона взяти на себе відповідальність і отримати вигоди від приєднання до НАТО, чи ні? В кінці буде вирішувати український народ. Це може відбутися через Раду, але багато людей вважають, що це буде референдум. Отже, народ України, у той чи інший спосіб, прийме рішення, чи матиме членство місце в їхньому майбутньому.
Інформація з цього питання доступна. Сполучені Штати не штовхають Україну у будь-який спосіб. Сполучені Штати вважають, що рішення має прийняти сама Україна . Ми дуже раді надати інформацію та відповідати на запитання, але знову ж, деякі з ваших сусідів, наприклад словаки, можуть краще відповісти на запитання, ніж ми, тому що самі пройшли через це. Отже, такі дебати будуть важливими, і на мою думку, продуктивними, і наприкінці Україна прийме рішення.
У зв'язку з цим протягом останніх декількох місяців відбулося декілька візитів: приїжджав сенатор, який протягом багатьох років є другом України, сенатор Річард Лугар. Він був тут вже багато, багато разів з часів незалежності. Він був тут в період Помаранчевої революції. Він був тут на заходах із знищення зброї та підвищення рівня безпеки, яке Україна завдяки цьому отримувала. Він був тут з нагод як політичних так і технічних . І цього разу він приїжджав сюди. Він добре поспілкувався з найвищим керівництвом тут, у Києві, відбулася хороша дискусія щодо НАТО, так само, як і СОТ - це був дуже хороший візит.
Так само конгресмен Векслер побував тут. Він є демократом, сенатор Лугар - республіканець. Конгресмен Векслер працює у Палаті представників. Він є головою підкомітету з європейських питань в Палаті представників. Тут він мав те ж саме спілкування, з тих самих тем, з тими самими високопосадовцями. Це показує, що і республіканці, і демократи зацікавлені в Україні, підтримують її та мають велике бажання відвідувати Україну. На мою думку це добре.
Приїжджав сюди також і заступник Державного секретаря Ден Фрід, аби поговорити з високопосадовцями. Він зустрічався з Президентом Ющенком у Давосі. Він бачився з Прем'єр-міністром, зі спікером Верховної Ради, з лідером опозиції. Отже він отримав хороше уявлення, як про політиків, так і про проблеми, що постають перед українцями.
Говорячи про політику, останнє, про що я хотів би згадати, стосується кампанії попередніх президентських виборів у Сполучених Штатах. Це - цілий процес. Це складний, глибокий та довгий процес, який ми, американці, проходимо, аби обрати, хто представлятиме Республіканську партію і хто Демократичну на президентських перегонах і президентських виборах, що відбуватимуться цього листопада.
Це одна з найбільш жвавих, конкурентних і відкритих кампаній і сезонів попередніх виборів за багато років, тому що зараз немає посадовців, які б приймали участь у кампанії. Немає президента, немає віце-президента, які б агітували за майбутнього президента. Ця кампанія дуже відкрита, як з боку республіканців, так і з боку демократів. З боку республіканців і з боку демократів є по два дуже серйозних кандидати - два з боку республіканців, два з боку демократів. Вони утворили велике поле змагання, викликають колосальну зацікавленість і велике захоплення у Сполучених Штатах. Багато українців запитували мене про це, отже я знаю, що є зацікавленість і з боку України щодо майбутніх, як попередніх, так і основних виборів у листопаді.
Єдина річ, яка є дуже чіткою для мене, це те, що незалежно від того, хто наступного січня буде у Білому домі, - байдуже, чи буде то республіканець, чи демократ, - підтримка України з боку уряду США, з боку президента, хто б ним не став, буде такою ж сильною, як зараз, а можливо й сильнішою. Я розмовляв з представниками Республіканської і Демократичної партій. Я розмовляв з людьми з оточення кандидатів і їхніми радниками, і я можу сказати Вам, що підтримка української незалежності і суверенності, та інтеграції до Європи займають дуже сильні позиції в обох партіях. Отже я дуже радий запевнити українців, що наступний президент буде так само сильно підтримувати Україну.
На цьому я побажаю Вам гарного місяця, і чекатиму на наспуну зустріч.