ІНФОРМАЦІЙНИЙ АРКУШ
Українське Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива

Київ, 23 лютого 2006 року

Багато повідомлень, які зараз циркулюють у пресі, про угоду між американською фірмою “Холтек” і “Енергоатомом” щодо будівництва в Чорнобилі Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) ґрунтуються на недостовірній інформації. Насправді, ця угода надає Україні безпечний і економний спосіб залагодження проблем із ядерними відходами. Цей проект окупиться за два роки і водночас покращить енергетичну безпеку України в цілому.

Угода не становить жодної таємниці. У 2003 році, за часів адміністрації Кучми-Медведчука, “Енегроатом” оголосив міжнародний тендер, керуючись передбаченням про підвищення вартості робіт із відпрацьованим ядерним паливом, які зараз обходяться Україні у 100 мільйонів доларів щороку.

• У попередньому процесі з відбору претендентів у 2003 році взяли участь чотири компанії і всі вони успішно подолали цей етап: “Фраматом”, російська компанія “Атомстройекспорт,” американська “Холтек” і український консорціум.
• Три компанії у червні 2004 року подали свої заявки: “Холтек”, “Атомстройекспорт” і український консорціум, керований “Укратоменергобудом”. Заявку “Атомстройекспорту” було відхилено, а заявки “Холтеку” і “Укратоменергобуду” взяли до вивчення з технічної та комерційної точок зору.
• “Енергоатом” залучив міжнародну аудиторську фірму для нагляду за тендером, щоб забезпечити повну відповідність із процедурою проведення конкурсу.
• Підрядником в результаті всебічного, відкритого і прозорого міжнародного тендерного процесу, проведеного “Енергоатомом”, було вибрано “Холтек” – на основі сумарних переваг його комерційної пропозиції і технології. Про це було оголошено на прес-конференції 26 грудня 2005 року у присутності посла США в Україні Джона Гербста і Міністра палива та енергетики Івана Плачкова, про що повідомляли українські ЗМІ.

В українському Центральному сховищі відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) буде зберігатися паливо тільки з дев’яти українських реакторів. Споруда не прийматиме радіоактивних відходів з інших держав. Повідомлення про те, що Президент Буш скасував проект із будівництва сховища для ядерних матеріалів в місцевості Юкка Маунтін (штат Невада, США) не відповідають дійсності. Оголошена 20 лютого 2006 року президентська Передова ініціатива з енергетики вказує: “Юкка Маунтін однаково буде потрібною за будь-якого сценарію щодо паливного циклу”. Президент справді схвалив 6 січня створення нової національної природоохоронної зони у місцевості Седар Маунтін у штаті Юта, що може мати вплив на розташоване поруч приватне сховище для ядерного палива. Проте, 21 лютого 2006 року Комісія з ядерного регулювання США видало ліцензію на будівництво і роботу такої споруди в штаті Юта.

Підписання контракту “Холтек”-“Енергоатом” – це лише початок, а не закінчення справи. Перед тим, як розпочнеться будівництво, має бути зроблене наступне:

• Техніко-економічне обґрунтування, в якому міститься висновок українських експертів з ядерної галузі про вплив на довкілля цього об’єкту;
• Місцевий референдум про розташування об’єкту та погодження місцевою владою;
• Повідомлення про плани сусіднім державам;
• Розгляд питання Верховною Радою.

Компанію “Холтек Інтернешнл” було засновано в 1986 році. З того часу вона постачає устаткування 150 електростанціям по всьому світу. Компанія має відмінну репутацію і бездоганний фінансовий та експлуатаційний послужний список. Її продукція ліцензована Комісією з регулювання ядерної енергетики США та іншими фаховими установами в Таїланді, Південній Кореї, Мексиці, Бразилії, Великій Британії і Іспанії. Програма забезпечення якості компанії “Холтек” сертифікована Комісією з регулювання ядерної енергетики США.

Жодну з ліцензій “Холтек” не було відхилено або скасовано. Деякі повідомлення українських новин посилаються на повідомлення в американських ЗМІ про заяви колишнього інспектора-ядерника Оскара Шірані, котрий у 2000 році висловлював занепокоєння щодо продукції “Холтек”. Комісія з регулювання ядерної енергетики США розглянула претензії пана Шірані і з’ясувала їх безпідставність. Офіс генерального ревізора Комісії з регулювання ядерної енергетики США потім розглянув висновки Комісії щодо компанії “Холтек” і у своєму висновку, оприлюдненому 6 серпня 2004 року, теж не підтвердив претензій пана Шірані.

Понад 80% відпрацьованого ядерного палива в США зберігаються в системах виробництва компанії “Холтек”. Теж саме відбувається із 60 % відпрацьованого ядерного палива в Південній Кореї, 60% - в Тайвані, 100% - в Мексиці, 100% - у Великій Британії та 100% Бразилії.

Дехто наводить аргументи, що Україні не потрібний об’єкт із зберігання ядерних відходів, тому що Росія забирає назад відпрацьоване ядерне паливо, яке вона постачає. Навіть, якщо Росія і забирає назад відпрацьоване ядерне паливо за поточними неринковими розцінками у 100 мільйонів доларів США на рік (що незабаром може зрости до 160 мільйонів), Україна матиме потребу у зберіганні ядерних відходів з високим рівнем радіоактивності, пов’язаних з відпрацьованим паливом, які, згідно нинішніх домовленостей, повертатимуться в Україну після переробки відпрацьованого палива в Росії.

Важливий урок, який Україна мусила б винести із газової кризи у січні 2006 року, це потреба у зміцненні власної енергетичної безпеки. Угода між компаніями “Холтек” та “Енергоатом” є дуже значним кроком у цьому напрямку.

English