Виступи
Генерал-лейтенанта Сергія Івановича Онищенка,
Першого заступника командувача Військово-повітряними силами України
Дагласа Інгланда, виконувача обов’язків помічника заступника Міністра оборони США
з питань хімічної демілітаризації і зменшення загрози
Джона Едварда Гербста, посла США в Україні
на церемонії ліквідації літака Ту-22
Полтава, Україна
27 січня 2006 року
Генерал Онищенко: Шановний пане Посол, шановні присутні, дорогі бойові друзі! Сьогодні ми всі стали свідками епохальної події, яка сталася в місті Полтаві. Розбіркою крайнього літака Ту-22М3 ми підтвердили послідовність курсу нашої держави на мир в усьому світі.
Програма ліквідація стратегічних озброєнь, в рамках якої ліквідовувалися літаки Ту-22М3, проводилася в суворій відповідності до нормативної правової бази нашої держави, а також рішення вищого політичного керівництва держави. Ми, українська сторона, чітко показали нашу послідовність на шляху до миру в усьому світі. Я думаю, всі присутні тут розуміють – це ми вже неодноразово обговорювали – що ліквідація стратегічних озброєнь – це об’єктивний необхідний крок для подальшого нормального розвитку нашої держави.
Я хотів би висловити відчуття великої вдячності тим американським партнерам, які допомагали нам у вирішенні і проведенні заходів цієї програми. Я думаю, що сьогоднішній крок у знищенні стратегічної зброї стане ще одним кроком для нашого подальшого співробітництва по усьому спектру тих завдань, які стоять перед нами найближчим часом.
Користуючись нагодою, я хотів би подякувати всім ветеранам тут присутнім – тим людям, які проявляли мужність, героїзм, експлуатуючи важкі бомбардувальники., які чесно і добросовісно виконували свої обов’язки і завдання. Дозвольте мені побажати всім щастя, удачі і подальшого розвитку нашої демократичної держави.
Посол Гербст: Пане генерале, пане Інгланд, шановні гості. У мене є для вас є певна погана новина і певна добра новина. Погана новина полягає в тому, що мої помічники підготували мені промову на півгодини. Хороша новина – те, що я не буду її зачитувати.
Для мене висока честь бути присутнім тут і бути свідком цієї події – ліквідації останнього Ту-22, прекрасного літака. Цей бомбардувальник ліквідовується згідно програми, за якою Сполучені Штати надає допомогу країнам колишнього Радянського Союзу для позбавлення від стратегічних озброєнь.
Як і пан генерал, я віддаю шану хоробрості і майстерності українських військових, які літали на цих літаках. А також я віддаю належне політичній мудрості президента і парламенту України, які погодилися, вже багато років тому, на приєднання до цієї програми ліквідації озброєнь. Це надзвичайний внесок як у безпеку України, так і в глобальну безпеку.
Дуже дякую вам усім.
Помічник заступника міністра Інгланд: Пані та панове, представники українських збройних сил, посол Гербст, генерале Онищенко, контр-адмірале Тенюх! Сьогодні дуже важливий день – день визначної віхи на шляху, який обрали Сполучені Штати і України – позбавлення світу від зброї масового ураження.
Я хотів би пригадати, що вперше у Полтаві я побував майже точно 30 років тому. Тоді я був молодим майором і обіймав посаду помічника військового аташе Посольства США у Москві. Цей літак тоді був зовсім новим. У ті часи світ був різко розділений на захід та схід. Мушу визнати, що хоч я і приїжджав сюди 30 років тому щоби побачити цей літак, зараз це вперше, коли я його власне бачу.
Сумно спостерігати за руйнуванням такого прекрасного літака як Туполев-22. За останні роки я бачив ліквідацію багатьох озброєнь, як радянських, так і американських, у процесі виконання договорів, і часто в очах військових, авіаторів з обох сторін я бачив сльози. Але ні разу я не почув, що ліквідація цієї зброї не є позитивним кроком. Отже, спливло 30 років, цей прекрасний літак став старим, молодий майор значно по мудрішав, а світ змінився, впала залізна завіса і Сполучені Штати та Україна стали партнерами, навіть друзями.
Отже, я хочу виділити хвилину, щоб віддати належне деяким з тих людей, які наблизили цей день: від Міністерства оборони України – генерал-лейтенанту Бицю ку, контр-адміралу Тенюху, генерал-майору Сивушенку; від Військово-повітряних сил України – генерал-лейтенанту Фурсі, генерал-лейтенанту Онищенку – від американського Агентства зменшення загрози – підполковникам Майку Золлеру і Чіпу Карну, колишньому керівнику цього проекту, який прибув з Москви, Дону Парману, Білу Сміту, керівнику Офісу Агентства у Києві; компанії “Рейтеон Текнікал Сервісиз,” яка здійснювала реалізацію проекту, і усім українським суб-підрядникам і працівникам, які реалізували цей проект. Нарешті, я хочу подякувати ведучому сьогоднішньої церемонії і моєму старому другові Джеку Сайєвичу. Я вітаю вас всіх із добре зробленою роботою. Дякую.
# # #