Текст, підготовлений для виголошення
Виступ Посла США в Україні Джона Гербста
“Значення енергетичних реформ для євроінтеграції України”
на конференції «Нафтова і газова промисловість України: на шляху до євроінтеграції»,
організованій НАК «Нафтогаз України»
Середа, 9 листопада 2005 року, 10:00
Міжнародний виставковий центр, Броварський проспект 15, Київ
Дякую Вам, пане головуючий, і велике спасибі організаторам та учасникам конференції за те, що ми зібралися тут разом для обговорення питань євро-інеграції української нафтогазової промисловості.
Україна зробила стратегічні зобов’язання щодо інтеграції в євро спільноту. Інтеграція принесе їй більші іноземні інвестиції по мірі того, як західні виробники відкриватимуть Україну як промисловий центр європейського ринку. Інтеграція підвищить стандарти життя українського населення і посилить відданість України принципам демократії, свободи слова та преси і високим стандартам управління.
Інтеграція поставить перед Україною і певні виклики. Україні потрібно буде перейти на відкриті принципи ведення бізнесу, відкрити свої ринки для європейських партнерів та підвищити конкурентноздатність своїх підприємств. Як частину інтеграційного процесу, Україні також доведеться здійснити поступове підвищення вартості сировини до європейських рівнів.
Запорукою успішної інтеграції України буде здійснення реформ в енергетиці. Сьогодні Україна несе значні надлишкові операційні витрати, пов’язані з неефективним використанням енергоресурсів. Залежність від невеликого числа постачальників закордонних енергоресурсів обмежує цінову конкуренцію і перешкоджає поетапному переходу до світових цін. У будь-якій країні здійснення енергетичних реформ запобігає високому ступеню залежності від єдиного закордонного постачальника.
Запорукою успіху майбутніх реформ в енергетичній сфері України стане раціональне використання її нафто- і газо транзитних потужностей, що знаходяться між Росією та Каспійськими постачальниками з одного боку та Європою з іншого. Україна також може зміцнити свій енергетичний сектор, підвищивши енергоефективність і збільшивши внутрішнє добування вуглеводневих ресурсів на суші та на шельфі. Американські компанії та інвестори зацікавлені брати участь в усіх трьох згаданих напрямах.
Реалістичний та комерційно вигідний проект
Затори в Босфорі та спад виробництва в Північному морі постійно збільшують привабливість альтернативних варіантів обходу Босфору до Північної Європи в очах міжнародних компаній. Україна, як найбільша в світі енерготранзитна країна, може бути частиною можливих кружних шляхів завдяки своєму нафтопроводу Одеса-Броди та іншим трубопроводам, які вона має. Будь який трубопровідний проект в Україні, чи розширення існуючого проекту, звичайно, необхідно реалізовувати на комерційних та прозорих засадах.
Такий проект має визначити нафтодобувні компанії, які мають нафту, транзитні компанії для її транспортування та кінцевих нафтопереробників. Всі ланки ланцюга мають бути визначені до початку проекту, а ринкові тарифи погоджені таким чином, щоб забезпечити вигідність проекту. В процесі відпрацювання проекту можуть залучатися міжурядові переговори, проте головним чинником будуть комерційні контракти з приватними компаніями, що добувають та переробляють нафту.
Вводячи в експлуатацію новий нафтопровід, уряд України отримає не тільки доходи від транзиту, але й цінний досвід ведення прозорого бізнесу в західному стилі. Успіх породжує успіх; як тільки-но завершиться один комерційно-успішний транспортний проект в Україні, зацікавленість західних інвесторів в укладанні схожих договорів в майбутньому посилиться.
Хочу наголосити, що будь-який проект має бути комерційно-вигідним та прозорим, оскільки будь-які спроби обійти ринкові засади, щоб досягнути більшої енергетичної інтеграції з Європою, приречені на невдачу. Ринок має визначати маршрути трубопроводів; нафта має поступати туди, де є покупці. Різниця в ціні на російську нафту “Юралс” та каспійську нафту, звичайно, буде фактором будь-якого раціонального бізнес-плану. Якщо Україна вирішить для власного споживання використовувати більш дорогу каспійську нафту, вона має вирішити, яким чином вона платитиме цю більшу ціну.
Підвищення енергоефективності
Нещодавно уряд України визнав, що будь-який збалансована програма енергетичних реформ має включати питання енергоефективності. Прем’єр-міністр Єхануров оголосив плани щодо скорочення залежності промисловості від споживання природного газу на 60%. Частково це скорочення буде досягнуте за рахунок енергозбереження, а інша частина забезпечиться переходом на інші види палива. Президент Ющенко оголосив, що в Енергетичній стратегії України до 2030 року новим ключовим компонентом буде енергоефективність.
Потребу України в енергозбереженні важко переоцінити. На кожну гривню виробництва промислової продукції Україна споживає десь у два з половиною раз більше енергії, ніж Польща. Така патологічна залежність є симптомом, пов’язаним з наявністю дешевих енергоресурсів. Однак, часи дешевих ресурсів скінчилися. Разом із просуванням в напрямку євроатлантичної інтеграції Україна має рухатися до світових цін. Світові ціни зроблять енергетичний сектор більш прозорим і будуть змушувати модернізувати виробництво. Вищі ціни також спонукатимуть збільшувати внутрішнє енергетичне виробництво та заохочуватимуть інвестиції в інфраструктуру для зменшення втрат ресурсів.
Модернізація промисловості вже є запізнілою. Українська металургія та важка промисловість значно залежать від енерго-екстенсивних технологій радянського періоду, як наприклад відкриті мартенівські печі на металургійних комбінатах. У Сполучених Штатах відкриті мартенівські печі востаннє використовувалися у 80-х роках. Старі виробництва із старими технологіями не можуть конкурувати з світовою промисловістю, що протягом останніх 25 років минулого століття підвищувала свою ефективність. В довготривалій перспективі енергозберігаючі технології знизять операційні витрати і підвищать чистий прибуток української промисловості. Споживаючи загалом менше енергії, Україна зможе краще контролювати своє енергетичне майбутнє.
Необхідно розробити політику енергоефективності з використанням ринкових механізмів та стимулів щодо збереження та модернізації. Ефективність не можна врегулювати командно-адміністративним чином.
Відкрити український енергетичний сектор для західних інвестицій
Американські та інші енергетичні компанії дуже цікавляться українськими покладами вуглеводнів на суші та на шельфі. За умови наявності достатніх комерційних та урядових гарантій, ряд компаній є готовими почати розвідку глибоководної частини української акваторії Чорного моря, а також розвідку на материковій частині, розробку нових родовищ і більш інтенсивне добування на існуючих родовищах.
Відкриття великих запасів в Чорному морі значно посилило б енергетичну безпеку України, зменшивши її залежність від зовнішніх постачальників. В той час як вже здійснюється розвідка поблизу берегів Туреччини і Грузії, континентальний шельф України лишається нерозвіданим. Відповідно, нічого невідомо про потенційні види та обсяги запасів вуглеводневих, які можуть там міститися. Влітку цього року український уряд відклав плани щодо проведення тендеру з видачі ліцензій на розвідку. Навіть якщо цей тендер буде проведений ближчим часом, він може не зацікавити інвесторів, оскільки передбачає видачу тільки розвідувальних ліцензій на обмежений термін, а не стандартний ліцензійний промисловий пакет для розвідки та добування. Тільки сильніші гарантії захисту інвестицій та прав власності у поєднанні з прозорішим тендерним процесом можуть залучити технології, експертизу та інвестиційний капітал, необхідні Україні для дослідження її потенційних запасів в Чорному морі. Кілька американських компаній готові піти на ризик і почати розвідку і, ймовірно, розробку українського шельфу, в разі виконання цих умов.
На жаль, комуністична фракція зареєструвала нещодавно в Раді проект закону, що обмежує іноземні інвестиції в розробку шельфових покладів, вимагаючи, щоб 60% спільних підприємств, що працюють на шельфі, належали державним компаніям. Комітет Верховної Ради з питань палива та енергетики схвалив цей законопроект. Якщо Україна є насправді серйозно налаштованою до залучення іноземних інвестицій в добування енергоносіїв, то цей законопроект є великим кроком в хибному напрямку. Парламент України може продемонструвати свою прихильність принципам відкритого ринку, зупинивши розгляд цього законопроекту.
Американські компанії також можуть внести свій вклад в розвиток енергосектора і посилення енергетичної безпеки України, розпочавши проекти з більш інтенсивного добування на існуючих родовищах та нові добувні проекти. Використання нових технологій розвідки та буріння дає кращі дані на фазі розвідування і забезпечує триваліші та ефективніші операції на стадії промислового видобутку. Однак так само, як і у випадку з розвідкою шельфу, Україна має забезпечити прозорий процес ліцензування і гарантовані права власності та майнові права, якщо хоче залучити американські компанії та технології у добування на материковій частині.
Альтернативні технології – багато з яких є американськими – матимуть значення в процесі виконання програми реформування енергетичного сектору України. Президент Ющенко оголосив плани щодо пріоритетності відновлювальних енерготехнологій і малих гідроелектростанцій як альтернативних джерел чистої електроенергії. На мою думку, утилізація метану також має входити в цей перелік, оскільки Україна оголосила, що її Програма до 2030 року включає збільшення використання її вугільних запасів, що сягають 37 мільярдів тон. Шахтний метан -- потенційно небезпечний супутній продукт вугледобування – може вилучатися, транспортуватися спеціальними газопроводами і безпечно використовуватися у виробництві електроенергії, комунальному господарстві, для опалення шахт та виробництва гарячої води. Сполучені Штати вже допомагають розвивати це нове українське внутрішнє джерело енергії. У вересні 2005 року Агентство з торгівлі та розвитку США виділило Україні грант розміром близько шестисот тисяч доларів для фінансування підготовки техніко-економічного обґрунтування видобування шахтного метану в Донецькій області.
Заключні ремарки
Диверсифікація закордонних постачальників та маршрутів, посилення енергоефективності та збільшення добування в Україні сприятиме інтеграції України в Європу як незалежної транзитної країни, постачальника та споживача енергоресурсів. Прозорі та ринково налаштовані процеси є запорукою розвитку цих галузей. США підтримують Україну в цьому процесі, і ми сподіваємося на продовження діалогу з цих питань і підтримку американських компаній, що готові розвивати співпрацю з українськими партнерами.